«Долиною річки Кам'янка»

  • Головна
  • Відвідувачам
  • Еколого - туристичні маршрути

Опис туристичного шляху № 500


Сколівський район Львівської області України

Природне джерело мінеральної сірководневої питної води; Водоспад найвідоміший у Сколівських Бескидах , природня гідроаероіонізація, унікальна фотозона; Озеро Журавлине – єдине місце на Сколівщині зростання журавлини болотної в природних умовах та росички круглолистої (рослина яка живиться комахами).

  • № маршруту : 500
  • Категорія : Туристичний шлях
  • Протяжність : 4.6 км
  • Складність : не складний
  • Початок : Вказівний знак до Кам'янецького водоспаду на трасі Київ-Чоп
  • Кінець : озеро Журавлине
  • Тривалість в днях : одноденний
  • Тривалість в годинах : 2

           Туристичний шлях розпочинається від автобусної зупинки "Дубина", поряд  дубовий сторічний гай від якого походить і назва села Дубина.

         По автомобільній дорозі через залізничний переїзд прямуємо до моста через р. Опір. На мості варто зупинитись – тут відкриваються чудова панорама долини ріки Опір та гори Корчанки. Опір – ( притока р. Стрий ) часто змінює русло після значних дощів у верхів'ї, береги круті, річище кам'янисте, останнім часом популярна серед туристів, які займаються рафтингом.  Гора «Корчанка» висотою над рівнем моря 1178 м. на вершині якої розміщена ретрансляційна станція.

        В кількох десятках метрів прямо початок рекреаційної зони «Водоспад на річці Кам'янка» з інформаційно-контрольним  пунктом. Територія  в околицях села Кам'янки здавна користується великою популярністю серед туристів і відпочиваючих. Тут можна ознайомитися з переліком і вартістю платних послуг, місцями відпочинку, правилами поведінки.

       Маршрут продовжується автомобільною дорогою в напрямку до верхів'я річки Кам'янка.  З правого боку стежки знаходиться туристичний притулок. Він був облаштований в 2009 р. і став улюбленим місцем для відпочинку місцевих жителів та відвідувачів парку. Географічне розташування притулку, сприяє зростанню кількості відвідувачів та зменшення рекреаційного навантаження в районі Водоспаду.  Десять індивідуальних локацій відпочинку спроможні прийняти одночасно 100-120 чол. В літній період тут проводились виїзні семінари,  корпоративні зустрічі, таборування. Поряд знаходиться кам'яні розсипи, унікальні місця гніздування рукокрилих, занесених до Червоної Книги України. В трав'яному покриві зростає турій язик звичайний, папороті, ребрівка звичайна. В насадженні  цього схилу зростає явір, бук, граб, ялиця з майже непрохідним унікальним  підліском агрусу і не їстівної смородини. Вище на висоті 650 метрів зростає букове угрупування. В бучинах трав'яне вкриття утворюють типові мезотроні види – рослин, які потребують для свого розвитку багатих грунтів.  Серед них – маренка запашна, переліска багаторічна, вороняче око та інші. У трав'яному покриві бучин часто панує третинний релікт – лунарія оживаюча.

      Туристичний шлях продовжується вздовж русла р. Кам'янки, біля мосту (з правого боку) невелика стежина веде до мінерального джерела. Вода в ньому слабомінералізована без специфічних компонентів в газовому складі сірководень від 0,36 – 0,58 мг/дм3 . Біологічно активні компоненти ( йод, бром, радон, залізо, кремній, бор, валовий органічний вуглець)  присутні в концентраціях, нижчих за бальнеологічні норми, що свідчить про відсутність антропогенного забруднення. Вода мінеральна питна.    Напроти джерела місце відпочинку з двома альтанками.

      Маршрут продовжується в напрямку водоспаду. Вздовж річки тягнуться флористично багаті сіровільшняки. Тут багато метеликів, серед яких трапляються адмірали, бараниця, перламутрівки, голуб'янке, махаон.

      І нарешті водоспад. Він утворився у місці, де ріка Кам'янка перетинає смугу потужних твердих не вапнистих кварцових ямнецьких пісковиків. Ріка важко долає опір цих твердих порід, долина її різко звужена. Перепад висот у водоспаді становить біля 6 метрів. Але величезні брили пісковику в його руслі, дикі прямовисні скелі на лівобережжі, за які чіпляються корінням ялиці та смереки, справляють незабутнє враження. У сонячні дні влітку над водоспадом сяє веселка.

        Вище водоспаду долина ріки розширюється, вона сформувалася тут в смугах м'яких геологічних відкладів маянявської, бистрицької, менілітової світ.

         Тут влаштований інформаційний центр, стоянка для автомашин, поляна для розміщення туристичних наметів, альтанки для відпочинку. В інформаційному центрі працівники парку ознайомлять вас з правилами поведінки і орієнтування  в лісі, надання невідкладної  мед допомоги, збиранню ягід та  грибів.  На поляні в сутінках починають господарювати їжаки, кроти.

      Приблизно за 0,5 км. від водоспаду вліво по стрімкому схилу підіймається стежка до унікального для національного природного парку природоохоронного об'єкту - урочища Журавлиного.  Воно отримало назву від журавлини болотної, яка росте тут на оліготрофному сфагновому торфовищі, що є етапом  заростання так званого «Мертвого озера», або «Морського ока».  Поруч з журавлиною тут зростають рідкісні в Бескидах пухівка піхвова, осока багнова, росичка круглолиста. М'який, на перший погляд надійний, але на справді зрадливий килим утворюють кілька видів сфагнових мохів. Це торфовище дуже підступне, оскільки під шаром торфу залягає трясовина, в яку легко потрапити і з якої практично неможливо виборсатися. Тут потрібно поводитися дуже обережно, щоб не трапилося біди – на поверхню болота заходити категорично заборонено. На північному березі озера зростає рідкісний смереково-ялицевий ліс на брилолово-скелетному  гірсько-лісовому під золотистому грунті, у покриві якого, крім зелених мохів, чорниці, папоротей, зростають занесені до Червоної книги України плаун колючий та плаун-баранець.

        Вузьку смугу вздовж берега озера утворює рідкісне смереково-ялицеве угруповання, у моховому ярусі якого панує левкобрій сизий, більш характерний для рівнинних соснових лісів. Тут же збереглися фрагменти рідкісного вербового угруповання, у покриві якого неподільно домінують осока трясунковидна  та сфагновий мох. Народна назва «Мертве озеро», мабуть виникла тому, що тут не живе риба. Але якщо уважно подивитися у воду, то побачимо, що озеро – живе. В намулі копошаться представники членистоногих, зокрема невеликі, майже прозорі рачки, пропливають личинки бабок. На гілках дерев, які затонули в озері, ліниво рухають плавниками тритони. Урочище «Журавлине» знаходиться під суворою охороною. Тут забороняється розпалювати вогнища, влаштовувати ночівлю.

      Чисте гірське повітря, ліси, що рано навесні вкриті зеленим серпанком молодого листя, крізь який просвічуються гілки дерев; пахощі гірських трав влітку; палітра осінніх барв; рідкісні рослинні угруповання роблять похід еколого-пізнавальною стежкою «Долиною річки Кам'янки» надзвичайно інформативним і незабутнім.

      Кам'янка – село на Сколівщині. Населення становить 450 чоловік, за переказами в давнину називалось «Рисья Яма» відстань до райцентру близько 7 кілометрів і проходить автошляхом місцевого значення. Село розташоване неподалік від межі з Івано- Франківської області. 1929 році село передано з Долинського повіту до Сколівського.

 

 

Розташування на карті

Права захищено © 2020 Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Офіційний сайт