Колодка - Тухольківські ворота Сколівщини; Рекреаційна відпочинкова зона; Перехресне – місце де сходяться чотири природні хребти у вигляді хреста і ведуть до населених пунктів: м. Сколе Колодка, м. Сколе Демня, с. Коростів, с. Корчин.
Туристичний щлях починається на 651 км траси Київ-Чоп в околиці м. Сколе, на підвищені, яке називається Колодка. З кінця XIX ст. тут існував кар′єр, в якому добували каміння. Добутий камінь використовували для мощення залізничного полотна та шосейних доріг. До створення НПП цей кар′єр був оголошений мінерально-петрографічною пам′яткою природи. В 1936 році польський геолог К. Смуліковський виявив новий мінерал, який назвав «сколітом» на честь м. Сколе.
У 80-х роках минулого століття на Колодці споруджено монумент бойківським трембітарям. Це місце також є перевалом через північно-східне звуження Сколівської улоговини і в давнину носило назву - Тухольські ворота. За твердженнями деяких істориків, тут було давньоруське укріплення і можливо саме тут Захар Беркут зупинив наступ монголів.
У 2018 році у цьому місці облаштовано рекреаційну зону з джерелом питної води, великою альтанкою та мангалом.
Від «Колодки» рухаємося лісовою дорогою в північному напрямку через пристигаюче змішане букове насадження, в якому поодиноко зростають крупномірні модрини – віком 120 років. Зліва по шляху видно валуни, вкриті мохами, можливо у минулому – кам’яний кар’єр, а на даний час унікальний екзотичний ландшафт.
Туристичний шлях повертає в східному напрямку, перетинає потічок і підходить до так званої «алеї». В буковому насаджені, по обидві сторони 4-х метрової дороги на схилі 200 рівними лініями зростають дерева, що створюють картину алеї, в кінці якої знову видно природні валуни.
Піднявшись по «алеї» виходимо в урочище «Добрина» звідки відкривається панорама краєвидів на хребет Лопати, Кудрявець, Зелемінь, а також видно вершини гір Коник, Магури, Парашки.
З урочища «Добрина» лісовим шляхом через молодий ліс, а пізніше пристигаюче букове насадження, виходимо на невелике поле, висотою 790 м н. р. м. з багатою лучною рослинністю, чудовим пасовищем для козуль та оленів.
З поля піднімаємося квартальною лінією до урочища «Романів», по дорозі зустрічаються залишки старих фортифікаційних споруд часів Другої світової війни.
З урочища «Романів» старою возовою дорогою виходимо на довгу поляну, на якій звертаємо вліво на туристичний шлях по квартальній лінії і піднімаємося в гору до урочища «Перехресне».
Повернутися можна назад в місто Сколе, або звернути на туристичний шлях до «Бункера ОУН-УПА», або продовжити маршрут до гори Парашка.