Туристичний шлях починається на околиці м. Сколе,  урочище  Колодка і прямує лісовим шляхом ( «гостинцем») прокладеним для проїзду кіньми  за часів Австро-Угорщини, що широко використовувалася в роки Другої Світової війни німцями для вивезення техніки та зброї на полонини до хребта Парашки. Дорога веде у верх,  вздовж якої  зустрічаємо лабіринти старого кар’єру, в  якому добували каміння з кінця XIX ст.

 Ця мінерально-петрографічна пам′ятка природи, яка інтенсивно заростає, створює цікавий ландшафт росту дерев на кам′янистих розсипах. Молоде насадження вздовж шляху  до вершини гори цікаве своїм видовим складом. Тут росте більше десяти різних порід,  які   є корінними  для Сколівських Бескидів.

На вершині гори виходимо до «Романових полів» - місць розміщення військових гарнізонів Радянської Армії в роки Другої Світової війни, де подекуди можна зустріти залишки речей  життєдіяльності військового часу. Звернувши на північ переходимо вузькою стежиною  через молоді ялицеві культури до Урочища «Каменистий» - маленької української «швейцарії». Місцевість з великими каменями оброслими мохами, високими деревами, вирощеними на каменистих розсипах створює неповторний ландшафт, що нагадує швейцарські ліси. Шлях веде понад великі камені, під якими знаходяться ущелини, в яких розташовувалися партизанські криївки. Пам’ятний хрест та табличка нагадують про героїчні подвиги людей – борців  за волю і незалежність України.

Далі вздовж потічка, який у народі називають «Студений» прямуємо вниз до Малої Річки. Біля річки нас зустрічає легендарний велетенський  «Турецький камінь» – геологічна та історична пам′ятка природи. За легендою в часи турецько-татарської навали на цьому місці турки стратили місцеву молоду красиву дівчину, яка нескорилася.  Від «турецького каменя»  вгору туристичний шлях веде до «Мертвого озера»,  ще одного цікавого місця природи, де можна  побачити формування верхового болота у Бескидах. В цьому місці  треба бути дуже обережним, щоб не стати жертвою болота. Обійшовши цю місцевість звертаємо вліво на туристичний шлях, що веде через буковий ліс з кам’яними виступами покритими мохом та ожиною, йдемо до Великої Річки. Біля річки на поляні повертаємо до символічної могили – місця загибелі «Корчака».

Іван Корчинський (Ясько) «Корчак» - адміністратор ГОСП, який забезпечував зв'язок, охорону та доставку  харчових запасів. Провідник Одеського обласного проводу ОУН ( 1942-1943р.р.), референт СБ Стрийського окружного проводу ОУН (1943 р.), харчовий Дрогобицького окружного проводу(1945 р-1946 р.).

Перейшовши річку прямуємо в напрямку гори Парашка і виходимо до  водоспаду Гуркало.

Повернутися можна тим самим шляхом або зійти в с. Корчин.