«Корчин-водоспад Гуркало-Парашка»

  • Головна
  • Відвідувачам
  • Еколого - туристичні маршрути

Опис туристичного шляху № 5046


Сколівський район Львівської області України

Водоспад відомий на Львівщині; Найвища вершина в нацпарку (1268 м.н. р.м.);

  • № маршруту : 5046
  • Категорія : Туристичний шлях
  • Протяжність : 8.2 км
  • Складність : складний
  • Початок : Авто зупинка в с. Корчин
  • Кінець : вершина гори Парашка
  • Тривалість в днях : одноденний
  • Тривалість в годинах : 5-6

Туристичний шлях  бере свій початок із с. Корчин. У  верхньому кінці села на «Шляхті»  відвідувачі  побачать  міст через Велику Річку і звернувши наліво біля вказівного знака  долиною річки прямуємо  лісовою дорогою 5 км до водоспаду Гуркало. Річка в період дощів стає повноводною та бурхливою. Щоб не збитися з шляху, в кінці села, де закінчуються забудови, повертаємо на право, проходимо повз   кручі правого берега і прямуємо луками, багатими різнотрав’ями  до урочища «Ставищі». За переказами місцевих  жителів тут  свого часу були ставки, де вирощували пстругів. Це  назва струмкової риби гірських водойм – форелі.  Пструг зустрічається  у холодній чистій воді Великої Річки і перебуває під особливою охороною.

      Далі туристичний шлях прямує через урочище «Поташнє», де за часів Австро-Угорщини  виготовляли поташ (сода) і проходила вузькоколійка, залишки земляного полотна,  якої збереглися  до нинішнього дня.

       З ліва за річкою встановлено пам’ятний знак місця загибелі референта СБ ОУН-УПА Івана Корчинського (псевдо Корчак) в часи визвольної боротьби (1947 р.).

      На підході до водоспаду дорогу буде перетинати Велика Річка декілька разів. Вже перед самим водоспадом в кінці довгої поляни, де часто таборується «Пласт»,  дорога востаннє перетинає річку і вузька стежина веде  до самого водоспаду.

       Водоспад Гуркало має дуже гарний вигляд і чарує око мандрівника. Висота падіння води – 5 м. Він складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого; у посушливі пори  менший струмінь майже зникає. У підніжжі водоспаду є водобійний котел близько 10 м у діаметрі, глибина у якому сягає 2 м. Гуркало відповідає своїй назві під час паводків, коли витрати води Великої Річки сягають максимуму, і водний потік стрімко біжить зі схилів хребта Парашки, з великим гуркотом спадаючи зі скельного виходу порід. На березі водоспаду є затишна та миловидна галявинка, яку так облюбували туристи.

     З долини водоспаду відкривається мальовничий краєвид гори Парашки, крайньої справа. Для продовження маршруту   повертаємося на основну дорогу і йдемо нею на захід,  тримаючись річки. Дорогу  перекриває   шлагбаум НПП «Сколівські Бескиди»,  який обмежує  заїзд у лісові насадження.  Вище за течією  бачимо перекати, які називають    Малим  Гуркалом.  Далі маршрут повертає на право через старий  буковий ліс на гору Діл. Тут можна побачити вікові  буки в діаметрі до півтора  метра, багато з яких дуплясті та вкриті трутовиками, а також горби вкриті мохами, улюблені місця проростання  білих грибів. В лісі зустрічаються: саламандра, куниці, білки,  козулі, кабани,  олені, зрідка рисі та ведмеді. На вершині «Діла» розташований металічний  хрест. З цього місця є декілька маршрутів сходження  про що інформує вказівний знак.  Туристичний шлях веде на північний захід  через зарослі берези та ліщини (місця гніздування лісових птахів), особливо рябчиків,  і  доведе  до підніжжя  гори  Парашки.  Найбільш складно буде біля самої вершини,  де треба подолати три крутих «препори». Перед самою вершиною починається криволісся та зарості ягідника чорниці в ріст людини. 

     ПАРАШКА – (рідко – Параска) – найвища вершина однойменного хребта (Парашка) в Сколівських Бескидах. Висота 1268.5 м над рівнем моря. На схилі гори встановлений пам’ятний камінь, на вершині – хрест.  За легендою гора названа на честь Парашки – дочки ( за іншими версіями - жінки) князя Святослава Володимировича, сина Володимира Великого, яка була вбита на цій горі дружинниками Святополка Окаянного в 1015 році. Цій події передувала битва між Святославом та Святополком біля міста Сколе.

      В ясну погоду її далеко видно з прикарпатських рівнин на відстані від 40 км, а панорама з вершини гори завжди є предметом захоплення туристів та фотографів. З Парашки добре видно інші вершини, а також села: Коростів, Крушельниця, Корчин, Верхнє та Нижнє Синевидне.

     Трав′яний покрив на хребті є дуже різноманітний з багатьма рідкісними рослинами, більшість яких занесені до Червоної книги України. З північного схилу гори беруть початок річки Крушельниця, Росоха, Велика Ріка та Мала Ріка, які впадають у річку Стрий.

     З вершини можна повернутися назад по тому ж туристичному шляху або на м. Сколе, с. Коростів  та с. Крушельниця. 

     Готуючись до походу, не забудьте взяти  з собою: сірники, компас, ліхтарик, аптечка, невеликий ножик (у чохлі), питну воду, карту, неважкі  продукти  з високою поживністю, посуд для приготування їжі.

 

Розташування на карті

Права захищено © 2020 Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Офіційний сайт