Туристичний шлях бере свій початок в ур. Павлів потік. (м. Сколе). Тут можна помилуватися панорамою міста, посидіти на березі озера. Далі шлях прокладений вздовж ріки Опір – правої притоки р. Стрий.  Дно  річки вистелено галькою карпатських пісковиків. Річка Опір –  популярна серед туристів, які займаються рафтингом.  З правого боку від шляху на крутому схилі «Скали» ростуть окремі  могутні вікові ялиці висотою до 40 м. Прямуючи  лісовою дорогою, перетинаємо  магістральний нафтопровід «Дружба» і виходимо в Чудилів потік. З лівої сторони можна побачити невелике підвищення де за переказами, був язичницький жертовник.

       Унікальну пам'ятку дохристиянського періоду – святилище IX-X століть – львівські археологи відкрили ще 1988 році. Після пошукових досліджень спеціалісти Верхньодністрянської археологічної експедиції довели культове призначення пам’ятки. Вченим вдалося визначити основні елементи святилища. Воно складалося з капища конусоподібної форми висотою до трьох метрів і нахиленого до поверхні майданчика діаметром 7,5 метра. Підніжжя капища оточували плоскодонний рів і ритуальний вал, що є характерною ознакою такого типу пам'яток. Оскільки в гірській місцевості культурний шар доволі невеликий на глибині всього лише 0,4-0,45 м. від рівня сучасної поверхні виявлено вимощений кам’яними плитами майданчик, на якому тисячу років тому наші предки приносили жертви своїм божествам. Знайдені на валу перепалена глина та уламки глиняного посуду IX- початку X століть вказували на те, що під час язичницьких ритуалів на цьому місці палали жертовні вогнища.

      Далі шлях проходить через алею густого ялицевого лісу під наметом якого багато підросту  ялиці і виходить на невелику лісову галявину, краї якої заросли ліщиною і вільхою. У трав'яному покриві переважають : малина, вербозілля лучне, тирлич  ваточниковий, ожина місцями утворює суцільні зарості. Після галявини шлях прямує вверх лісовою дорогою вимощеною настилом з колод та йде буковим лісом. На старих буках видно копитоподібні плодові тіла трутовиків, а під пологом лісу трапляються зморшки , дощовики, різні види сироїжок, білі гриби. Тут є також сухі дерева з великими дуплами , де гніздяться птахи та кажани . Під наметом можна зустріти плазунів :саламандру і  вужів .

      Йдучи далі дорогою виходимо на біогалявину на якій зростають  понад 50 видів трав'янистих рослин ,найпоширеніші з яких: чорниця,брусниця, калган, нечуй-вітер ,веснівка двохлиста. З лісової фауни зустрічається козуля, кабан, олень , заєць .

     Туристичний шлях стрімко збігає вниз до невеликого гомінкого потічка . до його веселого дзюрчання добавляється гул – це здалеку нас вітає водоспад на р. Кам'янка.  З правої сторони шляху крутий схил складений із кам'янистих брил, які вкриті густим килимом мохів, плавунів. На вологих каменях ростуть сфагнуми – мохи,які приурочені до боліт та заболочених місць.

   Туристичним шляхом виходимо до кінцевого пункту нашої мандрівки рекреаційної зони «Кам'янка» , звідси можна піднятися до озера Журавлине , піти до водоспаду , пройти до сіл Кам'янка або Дубина, де є зупинки автотранспорту.